КУРАТОР, РА,
Куратор, ра, м. Лицо при церкви, соотвѣтствующее по своимъ обязанностямъ церковному старостѣ. Вх. Лем. 430.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 328.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
КУРАХ, ХА, →← КУРАЙНИЦЯ, ЦІ,